Використання в`язкопружного тестування (VET) може покращити лікування материнської кровотечі

Нові дані показують, що в'язкопружне тестування може покращити оцінку згортання крові під час післяпологової кровотечі.

Післяпологова кровотеча залишається однією з провідних причин материнської смертності в усьому світі, проте багатьом із цих смертей можна запобігти. Стандартна допомога може бути ускладнена затримками у визначенні типу переливання, необхідного для зупинки кровотечі. Тепер підхід до моніторингу крові в режимі реального часу показав потенціал для забезпечення швидкої та детальної інформації про згортання крові, що наближає лікарні до швидкої та ефективнішої невідкладної допомоги.

Дослідники з Медичної школи Кека (Keck School of Medicine) Університету Південної Каліфорнії (Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) провели комплексний огляд в'язкопружного тестування (VET) – малоінвазивної діагностичної технології. VET визначає, наскільки добре згортається кров і які компоненти крові, такі як плазма, тромбоцити або цільна кров є найефективнішими для лікування кровотечі. Цей тес вже схвалено Управлінням з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) для використання при хірургічних операціях та травмах, але ще не є стандартним у пологовій допомозі.

В огляді проаналізовано результати 156 досліджень та включено інтерв'ю з пацієнтами і медичними працівниками. Дані свідчать про те, що спеціалізована терапія може покращити лікування післяпологової кровотечі. В огляді, опублікованому в Міжнародному журналі акушерської анестезії, підкреслюється, що масштабні дослідження, що проводяться в США, є важливими для підтвердження її клінічного впливу в умовах пологового будинку.

Впровадження VET може зменшити материнську смертність та покращити точність практики переливання крові, запобігаючи непотрібному викорис-танню дорогих продуктів цільної крові. 

«Оскільки це тест, який можна провести біля ліжка пацієнта, він забезпечує швидкі та детальні результати протягом кількох хвилин, допомагаючи лікарям приймати рішення щодо лікування в режимі реального часу», – сказала Карла Янцен, доктор медичних наук, перший автор публікації.